Оптичні приціли встановлюють на зброю з метою підвищення точності стрільби за рахунок збільшення зображення цілі. Вони допомагають розглянути ціль в умовах поганого освітлення, визначити дистанцію та ввести поправки для пострілу. Монтаж оптичного прицілу на зброю зазвичай проводиться за допомогою спеціальних кілець або моноблоків.
Основні характеристики оптичного прицілу, які треба знати стрілку-початківцю.
Розглянемо кілька найбільш важливих термінів з характеристик оптичних прицілів, які стрілкам або мисливцям необхідно знати і розуміти при виборі оптичного прицілу.
Збільшення оптичного прицілу.
Ступінь збільшення об’єкта називається коефіцієнтом збільшення. Наприклад, оптичні приціли зі збільшенням 3-9х можуть збільшити ціль від 3 до 9 разів від її нормального розміру. Велике збільшення зменшує яскравість зображення.
Об’єктив оптичного прицілу.
Об’єктивом називається передня лінза або система лінз, звернена до цілі. Їх розмір зазвичай вимірюється у міліметрах. Для прицілу 3-9х42 об’єктив має діаметр 42 мм, а збільшення варіюється від 3 до 9x. Більший об’єктив пропускає більше світла. Це дає чіткіше зображення.
Окуляр чи лінза окуляра.
Це лінза оптичного прицілу, розташована найближче до ока стрільця. Вона менша за об’єктив і регулюється по фокусуванню під індивідуальний зір стрілка. Вихідна зіниця виводиться через цю лінзу.
Діаметр трубки оптичного прицілу.
Це діаметр основного корпусу прицілу. Поширені розміри: 1 дюйм, 30 мм та 34 мм. Більший діаметр трубки забезпечує більший діапазон регулювання по вертикалі. Це дуже важливо при стрільбі на далекі дистанції.
Прицільна сітка.
Це перехрестя або точка, яку наводять на ціль перед пострілом. Декілька десятиліть тому більшість оптичних прицілів мали лише прості перехрестя. Сьогодні прицільні сітки варіюються від базових перехресть до тактичних, високоточних та інших проміжних варіантів.
Відстань від ока до окуляра.
Ця відстань від лінзи окуляра оптичного прицілу до точки, в якій око стрілка може бачити поле зору прицілу. Більша відстань від ока до окуляра означає меншу можливість удару прицілом по лобі під час віддачі.
Покриття лінз прицілу.
Оптичні елементи прицілу покриваються спеціальним складом для зменшення внутрішніх втрат світла і відблисків. Це забезпечує рівномірне пропускання світла і дає більш чітке зображення, більшу яскравість, кращу кольоропередачу і більш високу контрастність. Покриття бувають одношарові та багатошарові.
Світлопропускання.
Здатність системи лінз прицілу пропускати світло має вирішальне значення для того, наскільки добре буде видно віддалений об’єкт через приціл. На світлопропускання та як наслідок якість зображення можуть впливати кілька факторів. Включаючи якість виготовлення лінз, використовувані покриття та діаметр лінзи.
Роздільна здатність прицілу.
Це показник здатності оптичного прицілу розрізняти дрібні деталі та отримувати чіткі зображення. Роздільна здатність тісно пов’язана з розміром об’єктива, оскільки великі лінзи пропускають більше світла. Це призводить до чіткішого зображення. Більш висока роздільна здатність також досягається за рахунок кращої якості лінз та покриттів. Чим вище роздільна здатність, тим більш чітку, різку і детальну картинку бачить стрілець. Навіть якщо зображення дуже збільшено.
Поле зору прицілу.
Це область простору, видима через приціл одночасно. Поле зору дає розуміння якої ширини ділянку місцевості або кут огляду бачить стрілок на певній відстані. Зазвичай це 100 ярдів чи 100 метрів. Чим вище збільшення оптичного прицілу, тим менша ділянка, яку можна побачити.
Вихідна зіниця.
Це діаметр світлового променя, який виходить із окуляра прицілу та потрапляє в око стрілку. Вимірюється у міліметрах. Чим більше вихідна зіниця, тим яскравішим буде зображення. Це важливий фактор для стрільби в умовах низького освітлення.
Барабанчики оптичного прицілу.
Це регулювальні пристрої розташовані в центрі трубки прицілу. Той, що праворуч, регулює бічні поправки (вліво і вправо). А верхній – вертикальні поправки (вгору та вниз).